Одна із ключових компетентностей сучасної людини – володіння іноземною мовою. Олександр Шаленко, секретар українського відділення Міжнародної асоціації вчителів англійської мови як іноземної (IATEFL), розповідає, як у класі розвивати життєві вміння, вивчаючи мову.
Зміна ставлення до вивчення іноземної мови закладена у державних навчальних програмах: сьогодні це вже не просто навчальний предмет, а життєве уміння. Згідно з програмою, володіння іноземною мовою – це не знання сукупності правил і граматичних конструкцій, а уміння використовувати мову в повсякденному житті. Таке зміщення акценту збігається із сучасною тенденцією – компетентнісним підходом до навчального процесу, за яким спілкування іноземною мовою є однією з десяти ключових компетентностей людини XXI століття.
Незважаючи на зміщення акцентів у державних програмах, ми часто стикаємося з тим, що вчителі й надалі забезпечують учнів фактами, даними, формулами, теоріями та іншого роду інформацією. Але така роль вчителя уже давно застаріла. Образно кажучи, таке подання інформації можна порівняти з тим, як свічки розповідають про лампочку учням, в чиїх головах уже працює комп’ютер. Потрібно усвідомити, що вчителі однозначно не є єдиним джерелом знань у сучасному світі, адже учні вміють шукати інформацію самостійно. Джерел із вільним доступом до інформації існує безліч, варто лише увімкнути комп’ютер. Проте виникає низка запитань. Що учні можуть робити з отриманою інформацією? Чи вміють вони перевіряти, синтезувати, зважувати та передавати її? Чи можуть вони відібрати найкорисніше? Як вони працюють з інформацією та вирішують проблеми? Ці питання актуальні для навчання загалом, не тільки для вивчення іноземних мов.
Наприклад, ось три життєві ситуації для різного віку, де можна застосувати іноземну мову:
- Як прикрасити будиночок для ляльки?
- Мій стикувальний рейс скасовано. Що робити?
- За кого голосувати?
Для того, щоб ефективно вирішити ці проблеми, необхідні життєві вміння. Простого використання низки лексичних одиниць і певних граматичних структур недостатньо, адже ці ситуації виходять за лінгвістичні межі.
Існує кілька класифікацій життєвих умінь. Одна із найпопулярніших – так звані «Seven Cs», де всі вміння розпочинаються з літери «С». Їх потрібно розвивати за допомогою іноземних мов. В українській мові можна дібрати їхні відповідники, що починаються з літери «К»:
- Critical thinking – критичне мислення;
- Creativity – креативність;
- Collaboration – колаборація;
- Cross-cultural understanding – (між)культурне усвідомлення;
- Communication – комунікація;
- Computing - комп'ютерна грамотність;
- Carrier and learning self-reliance – кар'єрна та навчальна впевненість.
Як розвивати ці життєві вміння в класі? Це можна робити за допомогою правильно сформульованих запитань і правильно поставлених завдань на кожному етапі уроку й для кожного виду роботи. Тут в пригоді стане таксономія Блума, яка не просто класифікує різні види розумової діяльності, але й подає зразки запитань для кожного із видів. За допомогою цієї таксономії можна вести учнів від розумової діяльності нижчого порядку (запам’ятовування, розуміння) до вищого порядку (застосування, аналіз, оцінювання, творення). ЇЇ можна застосовувати не тільки для викладання іноземних мов, але й для опанування інших предметів. Тож пропоную вчителям більш детально ознайомитися з таксономією Блума і зробити її невід’ємною частиною планування своїх уроків. Таким чином у класі учні будуть не просто вивчати дисципліну, але й розвивати життєві вміння.