3 березня 2011 року
Ці слова великого Шекспіра відомі практично кожній людині, яка любить читати, захоплюється вивченням мов, має мрію і прагне її реалізувати. А ще ці слова надихають тих, хто любить театр – відвідує вистави чи сам є актором.
Протягом цього навчального року мої восьмикласники освоювали ази театрального мистецтва. Ми побували на хуторі Надія, де познайомилися з творчістю корифеїв українського театру- І.К.Карпенка-Карого, який написав 11 творів, у т.ч. знамениті "Сто тисяч" і "Хазяїн", М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Старицького, М. Садовської, П. Саксагансього.
Ми з великим задоволенням переглянули виставу «Собаче серце» в Кіровоградському обласному ляльковому театрі, і це був свого роду майстер клас від визнаних майстрів сцени.
Особливість нашого шкільного театру полягає в тому, що наші вистави проходять на англійській мові. Ми підготували і показали уривки з таких творів як «Джейн Ейр» за романом англійської письменниці Шарлотти Бронте та «Пригоди Тома Соєра» за повістю американського письменника Марка Твена. Ці твори дуже відрізняються один від одного, хоча їх об’єднує одна тема – доля дитини, її переживання, думки, бажання. Тому моїм учням було цікаво не лише донести зміст до глядачів, але й додати щось від себе – своє розуміння проблем головних героїв, своє ставлення до них. І в цьому відношенні вони були надзвичайно креативними – готували костюми, малювали декорації.
Ми побували в кількох сільських школах, і наші глядачі були дуже задоволені і зацікавлені – адже вони могли чути англійську мову з вуст своїх однолітків. А, отже, вивчити іноземну мову не так і важко. Головне, щоб було бажання. І ми дуже раді, що на наше запрошення – приїхати до нас у школу і взяти участь у святі «День театру» – відгукнулися кілька шкіл, а саме Мар’янопільська загальноосвітня школа та Новоукраїнська загальноосвітня школа №1. Я дуже вдячна моїй колишній учениці, а нині вчителю англійської мови Баран Оксані Йосипівні, яка підготувала з дітьми і вірші, і пісні, і сценку про Робіна Гуда.
Ідея театру зацікавила і молодших школярів, шестикласників. Тож ми до свята підготували дві лялькові вистави на англійській мові . Що тут є найбільш цінним – це те, що діти самі виготували ляльки з тканини та картону. Всім настільки сподобалося, що багато дітей виявили бажання спробувати свої сили і стати учасниками шкільного лялькового театру. Ми зараз розширюємо наш репертуар. А якщо таке бажання є, я, як вчитель, їм у цьому допоможу з величезним задоволенням!
Я рада з того, що моя ідея створення такого театру знайшла розуміння і підтримку з боку Бюро у справах освіти і культури Держдепартаменту США.
Весь світ театр, і люди в нім – актори…
Людмила Талашкевич, вчитель англійської мови Новоукраїнської зш №8, переможець Міжнародної програми Майстерності і Досягнень Вчителів Ці слова великого Шекспіра відомі практично кожній людині, яка любить читати, захоплюється вивченням мов, має мрію і прагне її реалізувати. А ще ці слова надихають тих, хто любить театр – відвідує вистави чи сам є актором.Протягом цього навчального року мої восьмикласники освоювали ази театрального мистецтва. Ми побували на хуторі Надія, де познайомилися з творчістю корифеїв українського театру- І.К.Карпенка-Карого, який написав 11 творів, у т.ч. знамениті "Сто тисяч" і "Хазяїн", М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Старицького, М. Садовської, П. Саксагансього.
Ми з великим задоволенням переглянули виставу «Собаче серце» в Кіровоградському обласному ляльковому театрі, і це був свого роду майстер клас від визнаних майстрів сцени.
Особливість нашого шкільного театру полягає в тому, що наші вистави проходять на англійській мові. Ми підготували і показали уривки з таких творів як «Джейн Ейр» за романом англійської письменниці Шарлотти Бронте та «Пригоди Тома Соєра» за повістю американського письменника Марка Твена. Ці твори дуже відрізняються один від одного, хоча їх об’єднує одна тема – доля дитини, її переживання, думки, бажання. Тому моїм учням було цікаво не лише донести зміст до глядачів, але й додати щось від себе – своє розуміння проблем головних героїв, своє ставлення до них. І в цьому відношенні вони були надзвичайно креативними – готували костюми, малювали декорації.
Ми побували в кількох сільських школах, і наші глядачі були дуже задоволені і зацікавлені – адже вони могли чути англійську мову з вуст своїх однолітків. А, отже, вивчити іноземну мову не так і важко. Головне, щоб було бажання. І ми дуже раді, що на наше запрошення – приїхати до нас у школу і взяти участь у святі «День театру» – відгукнулися кілька шкіл, а саме Мар’янопільська загальноосвітня школа та Новоукраїнська загальноосвітня школа №1. Я дуже вдячна моїй колишній учениці, а нині вчителю англійської мови Баран Оксані Йосипівні, яка підготувала з дітьми і вірші, і пісні, і сценку про Робіна Гуда.
Ідея театру зацікавила і молодших школярів, шестикласників. Тож ми до свята підготували дві лялькові вистави на англійській мові . Що тут є найбільш цінним – це те, що діти самі виготували ляльки з тканини та картону. Всім настільки сподобалося, що багато дітей виявили бажання спробувати свої сили і стати учасниками шкільного лялькового театру. Ми зараз розширюємо наш репертуар. А якщо таке бажання є, я, як вчитель, їм у цьому допоможу з величезним задоволенням!
Я рада з того, що моя ідея створення такого театру знайшла розуміння і підтримку з боку Бюро у справах освіти і культури Держдепартаменту США.
No comments:
Post a Comment