Матеріали
для державної підсумкової атестації з іноземної
мови у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів складені відповідно до
чинної програми з іноземних мов, затвердженої Міністерством освіти і науки
України.
Державна
підсумкова атестація з іноземної мови проводитиметься за навчальними
посібниками:
«Збірник завдань для державної підсумкової
атестації з англійської мови. 9 клас» (авт. Коваленко О.Я., Несвіт А.М.,
Чепурна О.В., Шулікіна Н.Г. К.: Центр
навчально-методичної літератури, 2012);
«Збірник завдань для державної підсумкової
атестації з німецької мови. 9 клас» (авт. Коваленко О.Я., Горбач Л.В. – К.:
Центр навчально-методичної літератури, 2012);
«Збірник завдань для державної підсумкової
атестації з французької та іспанської мов. 9 клас» (авт. Коваленко О.Я.,
Клименко Ю.М., Костилев А.І. К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012).
Зміст і формат державної
підсумкової атестації враховує головну мету навчання іноземної мови у
загальноосвітніх навчальних закладах – формування в учнів комунікативної
компетенції, базою для якої слугують комунікативні уміння, сформовані на основі
мовних знань і навичок.
Об'єктами контролю визначаються
читання, письмо та говоріння як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний
і граматичний аспекти іншомовної
комунікації (використання мови).
Зміст тестових завдань будується на
автентичних зразках мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції,
Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування,
зазначеним у шкільній навчальній програмі.
Завдання для визначення рівня сформованості
компетенції у читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням
основної інформації (ознайомлювальне читання) та повної інформації (вивчальне
читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові,
рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких
узгоджується з навчальною програмою. Тексти (для ознайомлювального читання)
можуть містити незнайомі слова – до 5 %, а для вивчального читання – до 3%, про
значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за
співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).
Завдання для визначення рівня сформованості
компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів
діяльності: писати тексти різних видів та на різні теми, пов'язані з інтересами
та комунікативними потребами, що узгоджуються із змістом шкільної навчальної
програми (зв’язне висловлювання, оголошення, лист, листівка, анотація, відгук).
Оцінка сформованості лексичної та граматичної
компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості
мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні
одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування у
межах сформульованих завдань. Основними засадами для вибору видів і змісту
тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування: редагування,
доповнення, заповнення, трансформація, перефразування.
Посібники для державної підсумкової атестації з іноземних мов у 9 класі
містять 100 варіантів білетів з англійської мови та по 50 варіантів з німецької,
французької та іспанської мов.
Кількість білетів добирається вчителями
загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до типу навчального закладу
(загальноосвітній навчальний заклад чи спеціалізована школа з поглибленим
вивченням іноземних мов) та кількості учнів у класі.
Завдання першого та другого питання білетів
учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього
навчального закладу.
Перше завдання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів умінь і
навичок читання, розуміння прочитаного
тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та
визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.
Учні розуміють прочитані
автентичні тексти різних жанрів і стилів, зокрема художню прозу, що
відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям. Уміють
знаходити та аналізувати необхідну інформацію, що подається у вигляді оціночних
суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти головну думку/ідею
та диференціювати основні факти і другорядну інформацію; аналізувати і
зіставляти інформацію, розуміти логічні зв'язки всередині тексту та між його
частинами.
Тексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про
значення яких можна здогадатися, використовуючи лінгвістичну і контекстуальну
здогадку, спираючись на сюжетну лінію, та 2 % незнайомих слів, які не
перешкоджають розумінню тексту загалом.
Друге завдання білетів
складається з двох частин. Перша частина перевіряє рівень сформованості в учнів
писемної мовленнєвої компетенції, тобто
володіння функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених програмами
загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов, що також відповідає
Європейському стандарту В1.
Необхідно продемонструвати вміння
писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в
країнах, мова котрої вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого
життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та
запитуючи співрозмовника про аналогічну інформацію, а також передавати
повідомлення у вигляді записки довільної форми. Також слід показати уміння розповісти
про перебіг подій, описати людину, об’єкт; написати повідомлення відповідно до
поставленого завдання, зокрема, про побачене, прочитане, почуте та згідно з
запропонованою мовленнєвою ситуацією; уміє обґрунтувати власну точку зору;
складати ділові листи, написати оголошення, заяву, зробити запис інформації. Обсяг письмового
висловлювання складає 35-45 слів.
У частині використання мови визначається
рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними
знаннями, що передбачають уміння вільно спілкуватися. Учням пропонуються тестові
завдання з пропущеними лексичними одиницями або граматичними структурами.
Третє завдання білетів перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь
мовлення за допомогою зв’язного
висловлювання.
Учням
необхідно вільно спілкуватися зі
співрозмовником; чітко реагувати на почуте під час спілкування; брати участь
у бесіді та вести діалог у межах програмної тематики, реалізуючи необхідні
комунікативні функції; адекватно використовувати у спілкуванні компенсаторні
засоби та найбільш уживані формули, що стосуються лінгвокраїнознавчої сфери і
надають спілкуванню більшої виразності, емоційності та переконливості;
використовувати у процесі спілкування різноманітні мовні засоби, у тому числі
діалогічні єдності і формули мовленнєвого етикету, прийнятого у країні, мову
якої вивчають, а саме: для ініціювання, підтримування і завершення спілкування,
для аргументації власної точки зору і для висловлювання свого ставлення до
предмета спілкування.
Відповідь учнів проходить у формі
бесіди-діалогу з членами екзаменаційної комісії (з елементами монологічного
повідомлення).
Бесіда-діалог повинна мати характер мовленнєвої взаємодії у межах
запропонованої ситуації. Учні мають реагувати на репліки співрозмовника.
Діалог-обмін інформацією повинен складатись із запитань і відповідей,
реплік-реакцій і реплік-спонукань, Монологічні висловлювання учнів повинні відповідати ситуації; бути
повними, послідовними, комунікативно спрямованими (містити особистісні оціночні
фрази, власне ставлення учня до об'єкту висловлювання), лексично насиченими,
правильно фонетично і граматично оформленими.
Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частини. На виконання
письмової частини (використання мови, читання та письмо) та усної – говоріння
передбачено 35 хвилин (розподіл
часу наведено в таблиці)
1 частина
|
2 частина
|
Читання
10 хв
|
Говоріння
10 хв
|
Письмо (Використання мови)
15 хв
|
|
25 хв
|
10 хв на кожного учня
|
No comments:
Post a Comment