Про ДПА 2011 року

Державна підсумкова атестація з іноземної мови в 11 класі проводитиметься за білетами, що містять завдання трьох видів: читання тексту та виконання післятекстового завдання; письмова робота; бесіда за пропонованими ситуаціями.

Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, які відповідають загальноєвропейським рівням (А2+ — В1):

«Збірник завдань для державної підсумкової атестації з англійської мови. 11 клас» (авт. Коваленко О.Я., Несвіт А.М., Чепурна О.В. – К.: Освіта, 2011);

«Збірник завдань для державної підсумкової атестації з німецької, французької та іспанської мов. 11 клас» (авт. Коваленко О.Я., Горбач Л.В., Клименко Ю.М., Файзуліна Л.М., Костилев А.І. – К.: Освіта, 2011).

Метою підсумкового контролю є визначення рівня володіння випускниками іноземною мовою відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів описаних у Програмі для кожного року навчання.

Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, виконання яких дає змогу визначити рівень засвоєння змісту і вимог чинної навчальної програми 11-річної школи.

Вищезазначені посібники містять 50 варіантів білетів з англійської, по 30 варіантів з німецької, французької та 20 варіантів з іспанської мов.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частини. На виконання письмової частин (читання та письмо) та усної – говоріння передбачено 35 хвилин (таблиця).

1 частина	2 частина
Читання 10 хв.	Говоріння 10 хв.
Письмо 15 хв.
25 хв.	10 хв. на кожного учня

Кількість білетів добирається вчителями відповідно до типу загальноосвітнього навчального закладу та чисельністю учнів у класі за вказаним посібником.

Завдання першого та другого питання білету учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу. Проштамповані листки для відповідей та стандартизовані завдання для виконання першого та другого завдання відібраних вчителем білетів адміністрація загальноосвітнього навчального закладу готує заздалегідь.

Перше питання завдання спрямоване на перевірку рівня сформованості в учнів умінь і навичок з читання Оцінюється рівень розуміння матеріалу, який читається, вміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів.

Тексти присвячені різним аспектам життя людини. Основними джерелами текстів є статті журналів і газет, брошур і проспектів, інструкції, програми телебачення та радіо, театру і кіно, уривки з художніх творів. Тексти містять певну кількість незнайомих слів. Але зазвичай тлумачення незнайомих слів не подається. Розуміння прочитаного тексту перевіряється шляхом письмового переказу. Під час переказу учнем прочитаного тексту перевіряється вміння виділяти основну думку, розуміти причинно-наслідкові стосунки, робити передбачення, висновки на основі прочитаного тексту тощо.

Для того щоб правильно виконати це завдання учні читають весь текст не загострюючи увагу на незнайомих словах. Під час читання важливо звернути увагу на те, як і яка саме інформація за тематикою подана у тексті, яким чином розвивається головна тема і основні питання від абзацу до абзацу. Як розвиваються думки або питання, можна прослідкувати за допомогою лексико-граматичної залежності між реченнями та абзацами тексту. Тому увагу слід звертати на лексику та граматичні структури, які можуть вказати на певні зв’язки в тексті. Це може бути повторення певних іменників або прикметників; використання слів-синонімів або ідентичних фраз; певних часових форм дієслова; вказівних, присвійних або відносних займенників; прислівників частоти, місця; слів, які логічно поєднують слова, думки або інших слів. Усе це може допомогти при відповіді учня. Обсяг письмового повідомлення не повинен перевищувати 5-6 речень.

Друге питання завдання спрямоване на перевірку: сформованості рівня писемної мовленнєвої компетенції учнів, їх лексико-граматичних навичок, ступенів засвоєння ними системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини; формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок; словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова якого вивчається.

Учням пропонуються завдання, які вони мають розв’язати, виходячи із власного досвіду і рівня писемної мовленнєвої компетенції. Завдання орієнтовані на сфери інтересів учасників, спонукають їх до письмового висловлення життєвої і громадської позиції, ставлення до тих чи інших фактів або осмислення певних проблемних ситуацій. Обсяг письмового повідомлення не повинен перевищувати 8 речень.

Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. Використання словників під час виконання завдань не передбачено.

Третє питання кожного білета перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв’язного висловлювання зміст і форма якого визначається ситуацією. Ситуація не змінюється з кожною наступною реплікою, а залишається відносно стабільною упродовж усієї розмови. Основними характеристиками готовності до продукування зв’язного висловлювання є засвоєння різноманітних мовленнєвих форм, зразків, нормативного мовлення, зв’язність. Для того, щоб зміст завдання усвідомлювався та адекватно сприймався учнями, до кожної ситуації подано інструкції, враховуючи психологічні особливості та навчальний досвід учнів. Кожна інструкція подається у вигляді віртуальної проблемної ситуації, котру необхідно розв’язати засобами іноземної мови.

Учень після виконання письмового завдання має висловитися відповідно до запропонованої ситуації. Висловлювання проходить у формі співбесіди із членами екзаменаційної комісії Відповіді членів комісії на запитання учасника не повинні бути формальними, вони повинні мати природний характер і бути зв'язані з контекстом спілкування.

Комунікативне завдання вважається виконаним у разі змістової та функціональної відповідності висловлювання до ситуації, адекватності використання мовленнєвих зразків, а також нормативності мовлення учасника. Рівень сформованості навичок та вмінь мовлення оцінюється за такими критеріями як: повнота розкриття теми, що характеризується достатнім за обсягом висловлюванням, яке відповідає зазначеній тематиці, розкриває її логічно та послідовно, містить власну думку; комунікативна спрямованість, орієнтація на висловлювання, яке повністю відповідає ситуації спілкування, містить особистісні оцінюючі фрази, передає власне ставлення учня до об’єкту висловлювання; інформаційна значимість, що оцінюється за адекватне і достатнє використання країнознавчого матеріалу, своїх знань з інших дисциплін на підтримку власних міркувань або для посилення естетичного рівня викладу; вимова, яка оцінюється за нормативний рівень вимови всіх звуків іноземної мови та правильне інтонаційне оформлення мовлення; лексичний запас; функціональна адекватність та граматичну правильність.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які мають міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту (Kleies Deutches Sprachdiplom (KDS) – німецька мова; DELF/DALF- французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge ESOL, Pearson Test of English (PTE) рівня (В-1, В-2), - англійська мова; D.E.L.E. – іспанська мова), зазначені вище іспити зараховуються як державна підсумкова атестація. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляються річна та атестаційна оцінки з цих предметів 12 балів.